Віра Власівна – одна з тих, кому БМ уже певний час допомагає через помісну церкву. Ця маленька бабуся завжди привітна та радісна. Її просто неможливо не любити. Коли входиш до її оселі, то перше, що впадає в око – чистота та охайність помешкання. Важко навіть уявити, як ця крихітна жінка, яка нещодавно відсвяткувала своє 93-річчя й пересувається виключно за допомогою «ходунців», здатна підтримувати чистоту та порядок у себе вдома. Вона живе досить усамітненим життям, оскільки її чоловік уже давно помер, а інших родичів поблизу немає. Але її часто відвідують брати та сестри з Козельщенської помісної церкви. Віра Власівна завжди рада гостям, особливо братам і сестрам у Господі. Коли спілкуєшся з нею, то відчуваєш, що Ісуса Христа вона любить понад усе й може годинами говорити про Нього та Його любов. Її очі горять любов’ю до Господа, а серце сповнене подякою до Нього. За своє довге життя Віра Власівна пережила багато чого, однак за будь-яких обставин лишалася вірною Господу. Саме вона була першою віруючою у Козельщині, саме вони із чоловіком принесли сюди Євангелію.

Багато років тому вони переїхали до цього селища. Спочатку молилися про мешканців, а потім почали свідчити людям про Бога – розповідаючи Євангелію та підтверджуючи свої слова благочестивим життям. Завдяки їхній родині багато хто прийшов до Господа, і згодом вони створили маленьку громаду віруючих. Багато років Віра Власівна разом із чоловіком відвідували богослужіння та брали участь у служіннях, продовжуючи благовістити оточенню. Але зараз, через стан здоров’я, вона не завжди може бути у церкві. Однак вона продовжує молитися про свою духовну родину та про всіх тих, хто ще не спасенний. Помісна церква, за підтримки БМ, намагається допомагати Вірі Власівні продуктами харчування, дровами для опалення хатини у зимовий період, якщо необхідно щось полагодити чи прибрати довкола будинку тощо. Вона потребує такої допомоги, але завжди дякує Господу за все, що має в житті.

Цього разу вона сказала нам: «Господь ніколи мене не полишав і я щодня бачу Його руку в моєму житті. Ось сьогодні ви приїхали, і через вас Бог подбав про мене! Слава Йому за те, що Він ніколи не забуває й не залишає Своїх дітей! Нехай Слава Йому буде навіки!»

Віра Власівна – чудовий приклад беззастережної довіри Богові та вміння радіти за будь-яких обставин, навіть тоді, коли ти не маєш нічого чи тоді, коли у житті настають скрутні часи.

‍