Олександр поділився своїм свідоцтвом:

«Жив у родині невіруючих. З 17 років життя, почав йти в напрямку руйнування свого здоров'я. У шкільному віці чув свідчення про Христа, але ніяк на це не відреагував, так як батьки заборонили спілкуватися з людиною, від кого я це почув. Ніколи не говорив, що Бога немає, моє життя проходило за правилом - «Він мене не чіпає, а я Його». Так тривало до 25 років.

Одного разу на роботі мені запропонували прочитати Новий Завіт для загального розвитку, я прочитав. На той час мені вже набридло жити як я жив, і я хотів змінитися, тільки не знав як, і ніхто, мені не міг підказати, тому, що всі знайомі жили таким саме життям. Я напивався, сварився з дружиною, лаявся. Але одного разу мені потрапило запрошення на євангелізаційне служіння, я сумнівався, йти мені чи ні, і запитав поради у бабусі з дідусем моєї дружини, оскільки вони віруючі, - Мені варто йти туди? Вони відповіли, щоб я йшов. Повернувшись додому я запропонував дружині піти разом. Там ми почули розповідь про Добру Новину. Коли прозвучало запрошення вийти на перед тим, хто хотів би отримати допомогу від Господа. Ми вийшли, і я щиро помолився молитвою покаяння. Відтоді моє життя почало змінюватися. На даний момент я пастор помісної церкви, свідчу іншим про Ісуса Христа і дякую Богові за Його милість до мене».