Покладати надію на Господа набагато складніше, аніж це може здаватися. Оскільки довіра  Богу означає цілковиту відмову від раціональних переконань свого розуму,  страхів, хвилювань. Довіра Богу є плодом нашої віри. І під час війни саме  вона зазнає найбільшої перевірки.

Коли  ми віримо у те, що Бог контролює всі процеси, котрі відбуваються у нашому  особистому житті, тоді чи можемо ми сумніватися у правильності Його рішень і  шляхів, якими Він нас веде? Простіше сказати, аніж зробити, бо ми, зрештою,  лише люди. Нам завжди здається, що ми знаємо краще, розуміємо більше… Певно,  це можна було б проілюструвати таким чином: коли ти стоїш близько до стіни  будинку, то бачиш лише кольорову пляму, але, варто тобі відійти далі,  охопивши поглядом усю стіну від низу й аж до верху, і от уже перед тобою  розгортається величний мурал, різноманітні фарби якого збираються у картину  неймовірної краси. Звісно, це лише примітивне зображення того, як дивимося на  своє життя ми та як дивиться на нього Бог. Не факт, що ми ще за життя  побачимо цю величну картину, проте від нас залежить, чи довірятимемо ми Богу  у тому, що Він малює, нехай навіть похмурими «фарбами» нашого сьогодення.

Війна  загострила наше сприйняття й багатьох змусила поставити під сумнів багато  своїх переконань. Як віруючих, так і невіруючих.

Наше  служіння так само складало цей тест, бо було невідомо, як і що робити далі,  чи зможемо ми повернутися до своїх служінь, чи зможемо відновити контакти з  усіма нашими друзями, разом з якими ми служимо, а також тими, кому служимо.  Але, довірившись Богу, ми робили те, що могли, там, де це було можливо, і з  тим, що мали. І дякуємо Богу за те, що з Його дивовижної милості Він вів нас  дотепер. Попри наші хвилювання дозволив відновити більшість наших «довоєнних»  служінь. Ми поновили контакти з більшістю дітей, яких підтримуємо у рамках  Дитячого проєкту, велика кількість студентів повернулася до свого навчання в  нашій Заочній Біблійній Школі, ми допомогли у будівництві двох Центрів Надії  і двох церков, відновили два доми молитви, що постраждали від ворожих обстрілів,  а також посприяли будівництву двох відпочинкових таборів, які протягом року  служитимуть і дітям, і дорослим.

Тож  ми б хотіли підбадьорити вас, дорогі друзі, аби за часів лихоліть ви  покладали свою надію на Бога, пам’ятали про те, що Він більший за наші страхи  і хвилювання, довірили своє життя під Його контроль та аналізували всі ті  благословіння, які Він посилає всім нам, нагадуючи:

«Я – Господь, Я завжди  поруч, – Всевишній каже, – Я з вами на віки» (Єр. 23:23)

‍