Двоє з учнів, скрушені й пригнічені, ішли з Єрусалима до міста Еммаус. Дорогою вони бесідували між собою, намагаючись розібратися, що ж відбулося останніми днями. Вони пішли слідом за Ісусом і сподівалися, що Він стане великим вождем, Який звільнить Свій народ. Тепер Він мертвий… Але містом точаться чутки, що Ісус знову ожив… Ця звістка їх просто спантеличила.Доки вони розмовляли між собою, до них приєднався Подорожній. Це був Ісус. Господь зробив так, що учні не змогли впізнати Його, вони були наче засліплені. Якийсь час Він ішов поряд мовчки, а потім запитав:– Про що це ви всю дорогу розмірковуєте? І чому ви такі сумні?– Наче Ти не знаєш, що сталося цими днями в Єрусалимі! — відповів один із них.А потім учні розповіли Йому про події останніх днів. Закінчивши розповідь, далі вони йшли у сумній мовчанці. Спокійно вислухавши учнів, Ісус, нарешті, заговорив Сам:– Невже ви насправді нездатні зрозуміти те, що сказано у Священному Писанні? Інакше ви б знали, що все це мало статися. Христос, Син Божий, мав постраждати й померти за гріхи людей, а потім воскреснути та увійти у славу Божу. Про це багато сказано у Священному Писанні у Мойсея, у Псалмах і у пророків.І Він процитував їм багато уривків із Писання. Більшість із них вони знали, але або розуміли неправильно, або не вірили у пророцтва чи просто забули. Але тепер у них відкрилися очі. Справді! Сталося те, що мало відбутися згідно з Писанням! Їхній Господь та Вчитель прийшов для того, щоб померти за людей і спасти їх від гріхів, а не звільнити з-під влади римського імператора. І помер Він не випадково, але щоб знову повернутися до життя. І чому вони не могли зрозуміти цього раніше?!У міру того як учні слухали Незнайомця, їхній смуток розвіювався. Але вони досі не здогадувалися, Хто з ними йде.Ось вони наблизилися до Еммауса й запросили Його поїсти разом і лишитися з ними на нічліг. Незнайомець погодився. Коли все було готово, Він узяв хліб, подякував Богові, розламав його й дав кожному по шматку.«Так завжди робив Ісус. Дивно…» — подумали обидва. Аж тут вони раптово прозріли: перед ними сидів Ісус! Спочатку вони не впізнали Його, але тепер не було жодного сумніву — це Він!Цієї миті Ісус неочікувано став невидимим. Як вони не впізнали Його раніше! Адже тоді, як Він роз’яснював їм Священне Писання, їхні серця палали! Попри те, що Ісуса з ними поряд не було, обидва друга вже не журилися. Ісус живий! Радість була такою великою, що вони вирішили поділитися нею з іншими учнями того ж дня. Вони негайно зібралися й поквапилися назад до Єрусалима, у дім, де перебували майже всі учні Ісуса.ЗАПИТАННЯ1) Скільки учнів ішло дорогою в Еммаус? Про що вони журилися?2) Кого вони зустріли дорогою?3) Як вони впізнали Ісуса?