У Єрихоні жив Закхей, начальник збирачів податків.Він був людиною відомою й багатою. Його робоче місце розташовувалося недалеко від міської брами Єрихона. Через неї постійно проходили торговці, бажаючи потрапити до міста.— Стійте! — зупиняв їх Закхей. — Ніхто не має права пройти, не заплативши мита. Діставайте гроші — дві срібні монети — такий податок встановила римська влада.Коли мандрівники, скрегочучи зубами, діставали гроші, Закхей радів. Бо цієї миті його багатство вкотре збільшувалося. Римській владі він віддасть тільки одну срібну монету, іншу ж лишить собі.Так, він часто всміхався, але щасливим не був, бо ніхто його не любив. У більшості людей він викликав злість. Звісно, для Закхея не було секретом, що він сам винен у такому ставленні до себе. Адже він учиняв неправильно.Одного разу Закхей почув, як дехто говорив, що скоро до Єрихона прийде Ісус.– Ісус?Закхей насторожився.«Ісус! Я теж хочу глянути на Нього, адже Він відома людина. Усі говорять, що Ісус любить людей, але мене Він, звісно ж, не любить, — думав Закхей. — Мене ніхто не любить. Але побачити Його я б дуже хотів». Закхей, доручивши свою роботу підлеглим, вийшов на вулицю, якою мав пройти Ісус. Але там уже зібралося безліч людей, які бажали бачити Господа!Закхей був невисоким на зріст, тому крізь натовп він аж ніяк не міг побачити Ісуса.Що міг зробити Закхей? Аби побачити, що відбувається на вулиці, він мав задертися якомога вище. Поодаль він побачив дерево. Ось куди треба залізти! Люди посміхалися, дивлячись, як начальник збирачів податків дряпається на дерево. Але Закхей не зважав на них. Йому за будь-яку ціну хотілося побачити Ісуса.І ось Він з’явився у супроводі дванадцяти учнів. За ними йшло ще безліч народу. Закхей уважно спостерігав, як знизу, просто під ним...Але ж ні! Ісус не пройшов повз нього! Він зупинився під деревом, глянув угору й голосно сказав:— Закхею, хутчіше злазь із дерева! Я сьогодні збираюся зайти до тебе в гості!«Звідки Він мене знає? — здивувався Закхей. — І чому Він хоче завітати саме в мій дім?»Але тепер він не мав часу на роздуми. Закхей миттєво зіскочив із дерева й повів Ісуса з учнями до себе додому. Там він наказав негайно приготувати частування й подати на стіл усе найкраще, що мав. Закхей дуже зрадів особистому знайомству з Ісусом. Те, про що говорили люди, виявилося правдою: Ісус не зневажав його. Він любив усіх людей. Навіть таких, як Закхей, про спосіб життя якого знали всі довкола.У серці Закхея відбувалися великі зміни. Спілкуючись з Ісусом, він раптом зрозумів, що життя його було гріховним, і розкаявся в цьому. Коли обід добігав кінця, Закхей пообіцяв Ісусові:– Половину свого майна я роздам бідним. І якщо я взяв із когось хоч на одну монету більше, ніж треба, то поверну йому вчетверо.Закхей був дуже щасливий, що Ісус завітав у його дім. Після зустрічі з Ним у збирача податків почалося нове життя. Тепер йому хотілося вчиняти так, як хоче того Бог.Багато з тих, хто супроводжував Ісуса до дому Закхея, обурювалися:– Чому Ісус завітав до такої людини? З цим ошуканцем ми навіть не розмовляємо. Тим паче ніхто не захоче обідати з ним за одним столом. Але до нього Ісус іде, а до нас ні! — лютували вони.Люди не завжди розуміли Ісуса. Господь же сказав Закхеєві:– Сьогодні прийшло спасіння твоєму дому! Тепер ти спасенний і належиш до народу Божого. Я прийшов у світ для того, щоб знайти й спасти таких грішників, як ти!ЗАПИТАННЯ1) У чому полягала робота Закхея?2) Що пообіцяв Закхей Ісусові? Чому він так вирішив?3) Для чого Ісус приходив у цей світ?