– Ти вже чув новину? — запитав один чоловік свого товариша. — Ісус у нашому селищі! Людина, Яка зцілює хворих.– Ти подумав про нашого друга? Але ж він не може ходити. Як він дістанеться до Ісуса?– Принесімо його до Ісуса! — сказав чоловік, і вже скоро вони, покликавши на допомогу ще кількох знайомих, прийшли до свого паралізованого друга. Разом вони змайстрували щось подібне до нош, поклали на них хворого й поквапилися до будинку, в якому зупинився Ісус. Але що за прикрість! Стільки людей хотіли побачити й послухати Ісуса, що натовп зібрався навіть біля дверей будинку. Тримаючи на руках паралізованого, друзі нізащо не змогли б протиснутися до Ісуса. Аж раптом обличчя одного з них засяло.– Ідея! — вигукнув він. — Через дах!– Через дах? Що ти маєш на увазі?– Дах цього дому зі звичайної глини. Ми зробимо отвір і спустимо туди нашого друга на мотузках.Сказано — зроблено. Один із них побіг на пошуки мотузок та інструментів. Решта підійняли розслабленого на плаский дах по приставленій драбині. Робота тривала недовго: у даху зяяла дірка саме такого розміру, щоб можна було опустити через неї на мотузках хворого друга. Вона виявилася саме над тим місцем, де стояв Ісус. Знизу можна було побачити напружені обличчя молодих чоловіків, які оточили отвір. Ісус із усмішкою поглянув угору, потім на розслабленого, якого на мотузках опустили до Його ніг, і промовив абсолютно неочікувані слова:– Прощено тобі гріхи твої.Учителі Закону й фарисеї, які стояли поряд з Ісусом, обурилися. Ще б пак, адже прощати гріхи може тільки Бог! Що думає про Себе ця Людина? Ісус, знаючи, про що вони подумали тієї миті, сказав:– Як ви вважаєте, що легше сказати: прощено тобі гріхи твої, або: уставай і ходи?Знавці Закону розуміли, що гріхи може прощати тільки Бог. Але Ісус, оголосивши про прощення гріхів паралізованому, дав цим учинком зрозуміти, що перед книжниками й фарисеями не просто вчитель моралі.«Але хто зможе перевірити, чи прощено гріхи насправді? — подумали присутні. — От якби Ти зміг зцілити хворого, то тоді Ти мав би неспростовні докази Своїх незвичних здібностей».Знаючи їхні думки, Ісус сказав:– Коли чуєте про прощення гріхів, ви маєте розуміти, що Бог дав Мені силу й владу не лише уздоровлювати, але й прощати гріхи.Потім обернувся до хворого й сказав:– Устань, візьми свою постіль і йди додому! Чоловік тієї ж миті підвівся — хвороба полишила його.Потім він згорнув циновку, мотузки й почав пробиратися зі своєю ношею через вражений натовп присутніх. Чоловік дякував Ісусові й славив Бога. Радісні обличчя друзів, які спостерігали згори через отвір, зникли.ЗАПИТАННЯ1) Які дії друзів паралізованого переконують нас, що вони вірили в Ісуса?2) Які слова Ісуса на адресу хворого здивували присутніх?3) Чи подякував зцілений Ісусові перед тим, як поквапився додому?