У давнину, щоб донести Своє слово царям або цілим народам, Господь обирав особливих людей — пророків. Вони мали виконувати Його веління. Одним із таких пророків був чоловік на ім’я Йона.Одного разу Бог дав йому незвичне веління.— Йоно, — сказав Бог, — вирушай до Ніневії й проповідуй там!Спочатку Йона подумав, що йому почулося. До Ніневії? Ніневія була найбільшим містом Ассирії, величної й могутньої сусідньої держави. Проповідувати там неможливо! Жителі країни просто здіймуть його на сміх. Там його можуть побити чи навіть убити.— Нізащо, — вирішив Йона, — до Ніневії я не піду! Аби не виконувати Боже доручення, він вирішив утекти від Бога й переховуватися на чужині. Оплативши поїздку, він зійшов на корабель і відплив.Спочатку все складалося вдало, ніщо не віщувало біди. Та коли вони вийшли далеко в море, здійнялася сильна буря. Хвилі злітали дедалі вище. Моряків охопив страх, а коли їм здалося, що корабель от-от піде на дно, вони почали голосно кликати до своїх богів:— Допоможіть нам! Врятуйте нас! Боги, почуйте нас!Утім буря не вщухала. А що ж Йона? Адже він знав живого Бога. Він теж молився? Ні, бо він не хотів нагадувати Богові про себе. Йона спустився до трюму корабля, ліг там і заснув. І ось до нього прийшов капітан корабля й розбудив його.— Уставай і молися своєму Богові, якщо Він у тебе є! Хіба ти не бачиш, що ми тонемо?!Йона підозрював, що ця буря якось стосується його самого та його втечі. Але говорити з Богом він усе ж не хотів.На палубі стояли матроси.— Киньмо жереб, — закричав хтось із них крізь ревіння бурі. — Так ми дізнаємося, за кого Бог карає нас цією бурею.Жереб показав на Йону.– Хто ти й що накоїв, що Бог так карає тебе й нас разом із тобою?– Я служу живому Богові, Який створив небеса, землю й море, — сказав Йона. — Однак зараз я тікаю від Нього. Він послав мене до Ніневії, але я не хотів іти туди.Матроси мовчали, не знаючи, що їм робити з цим чоловіком.– Візьміть мене й киньте в море! — сказав Йона. — Тоді буря вщухне. Адже це лихо спіткало вас лише через мене.– Ні, — вирішили матроси, — цього ми зробити не можемо. Та коли вони зрозуміли, що всі їхні зусилля марні, то попросили прощення у Бога Йони, Якого вони зовсім не знали, і кинули Йону за борт.Тієї ж миті буря вщухла. Спочатку моряки навіть не могли в це повірити, але потім вони схилили коліна на палубі й почали молитися істинному Богові.А що ж Йона? Він потонув?Ні! Адже Господь не хотів гибелі Свого пророка. Він хотів, аби Йона проповідував у Ніневії. Тому Бог послав величезну рибу, яка проковтнула Йону. Три дні й три ночі пробув пророк усередині риби. Увесь цей час він молився Господу. І Господь звелів рибі виплюнути Йону на сушу.«Який могутній Бог! — подумав Йона, опинившись на березі. — Він може наказувати бурям і морським тваринам, і вони коряться».І він негайно вирушив до Ніневії.ЗАПИТАННЯ1) Чому Йона не хотів іти до Ніневії? Як і куди він тікав?2) Чому почалася буря?3) Чому буря вщухла? Як Йона опинився на березі?