Нарешті Яків дістався тієї місцевості, в якій жили його родичі. Він запитав у пастухів, чи не знають ті Лавана?– Знаємо, — відповіли пастухи. — Бачиш он там дівчину, яка веде сюди велику отару овець? Це Рахіль, молодша донька Лавана.Так Яків переконався, що він дістався цілі своєї подорожі. Тихо подякувавши Богові, він допоміг Рахілі напоїти овець із колодязя. Вона була вродливою, і Яків одразу помітив це. Але він ще не сказав їй, хто він такий.– Чому ти мені допомагаєш? — запитала Рахіль.– Багато років тому твоя тітка Ревека пішла звідси, аби вийти заміж у Ханаанському краю, — відповів Яків.– Знаю, — сказала Рахіль, — мені говорив про це мій батько Лаван. А хто ж ти?– Я Яків, син Ревеки.– Отже, ти мій родич! — зраділа Рахіль. — Ласкаво просимо до нас!Лаван, почувши про Якова, радо вибіг йому назустріч.– Заходь у мій дім, будь моїм гостем!Велика радість панувала в домі Лавана. Святкове частування було влаштовано, і Якову довелося довго розповідати рідним про те, що його батько Ісаак уже старий і сліпий, а Ревека ще здорова; про те, що він молодший із двох братів–близнюків; про те, що він отримав благословення батька й став спадкоємцем.– Скажи мені, — запитав Лаван, — Якове, твій батько погодився на твою подорож?– Він навіть сам відправив мене! — відповів Яків. — Я маю тут знайти собі дружину.Яків уже полюбив Рахіль і мріяв, що вона стане його дружиною. Він лишився в домі Лавана й працював у нього цілий місяць. Одного разу Лаван запитав, яку нагороду Яків бажає отримати від нього за свою працю. Яків уже розмірковував над цим.– Ти ж знаєш, Лаване, що коли хочеш одружитися, то треба заплатити викуп за наречену її батькові. А я хочу одружитися з Рахіллю. Ти погодишся, аби я пропрацював у тебе сім років, і нехай це стане моїм викупом за Рахіль?Лаван із посмішкою кивнув:– Звісно, краще я видам заміж свою доньку за тебе, ніж за когось іншого.І ось Яків сім років працював у Лавана. Нарешті цей термін закінчився, і настав довгоочікуваний день. На весіллі наречену цілковито закривало покривало — таким був звичай. І тільки вранці після весілля наречений побачив обличчя нареченої. Коли вона зняла покривало, Яків злякався: та, з якою він одружився, була не Рахіль, а її сестра Лія!Він кинувся до Лавана.– Що це означає?! — заволав Яків. — Я працював сім років не за Лію, а за Рахіль! Ти обманув мене!– Знаєш, у нас молодшу доньку не видають заміж раніше за старшу.Яків сів на землю й заплакав. Тільки тепер він дізнався, як жахливо почуватися ошуканим. Лаван сказав Якову, що дозволить йому одружитися і з Рахіллю, якщо той пропрацює на нього ще сім років.У ті часи чоловік міг мати кілька дружин, і Яків погодився на цю пропозицію. За тиждень справили ще одне весілля. Цього разу без обману. Яків тепер одружився з тією, яку любив, із Рахіллю.Ще сім років Яків працював на свого тестя. А коли цей час минув, він продовжив працювати у Лавана. Але тепер він не відпрацьовував викуп за наречену, а сам став господарем численних стад корів, овець і кіз. Зрештою його стада стали більшими за стада Лавана. До того ж у нього було дванадцять дітей: одинадцять синів та одна донька. Він був задоволеним: Господь був із ним і благословляв його. Але скоро Яків помітив, що Лаван і його сини почали заздрити його багатству.Цього часу Бог сказав Якову, аби він повернувся в край своїх батьків, до своєї родини.ЗАПИТАННЯ1) Як познайомилися Яків і Рахіль?2) Як Лаван обманув Якова?3) Чому сини Лавана змінили своє ставлення до Якова?