Ніколи ще Яїрові не доводилося так швидко бігати. Він був одним із начальників синагоги (дім, де юдеї збиралися для молитви), а у людей, які посідали подібні видні посади, не було заведено бігати. Але тепер його донька лежала при смерті. Їй було дванадцять років. Яїр дуже любив свою доньку, а тепер був змушений спостерігати, як день у день їй робилося дедалі гірше. Саме тоді у місто прийшов Ісус з учнями, і Яїр вирішив звернутися до Нього по допомогу. Прийшовши до Ісуса, він упав на коліна й у відчаї почав благати:– Учителю, моя донька помирає. Прошу Тебе, прийди та врятуй її! Благаю Тебе! Поспіши, бо буде пізно!– Ходімо, — відповів Ісус. — Ти йди вперед, а Я піду за тобою.Однак пройти крізь юрбу було не так просто, і вони просувалися дуже повільно. Аж раптом Яїр помітив одного зі своїх слуг, який квапився назустріч. Слуга сказав:– Тобі не варто більше турбувати Вчителя. Твоя донька щойно померла.Серце Яїра ледь не зупинилося. Усе скінчено! Улюблене дитя померло! Тепер усе марно... Яїр заціпеніло закляк і сполотнів на обличчі, наче смерть.Ісус почув, що сказав слуга. Він обійняв Яїра за плечі й сказав:– Не бійся, твоя донька буде спасенна.Начальник синагоги не знав, у що вірити. Приголомшений від горя, він поплівся у бік дому. Ісус пішов за ним услід.На підході вже було чутно гучний плач і голосіння. Ісус сказав:– Не плачте! Дівчина не померла, а тільки спить! Почувши ці слова, люди почали насміхатися з Нього.Вони точно знали, що дитина була мертвою. Як міг Він говорити такі нісенітниці! Ісус відіслав усіх геть і разом із батьками та учнями — Петром, Іваном та Яковом — увійшов у кімнату, де на ліжку лежала дівчина. Господь узяв її за руку й сказав:– Дівчино, встань!Аж тут дівчинка зробила глибокий вдих, потім ще один і розплющила очі. Обличчя її набуло колишній колір, і вона встала.Батьки не вірили своїм очам. Їхнє дитя живе! Яке щастя!– Дайте дівчині щось поїсти, їй тепер необхідно відновити сили, — сказав Ісус.Потім Він устав і, ще раз усміхнувшись дівчинці на прощання, пішов до виходу. Минув якийсь час, поки спантеличені учні отямилися й поквапилися за Вчителем, полишивши родину з їхніми щасливими клопотами.ЗАПИТАННЯ1) Як звали начальника синагоги?2) Яке горе у нього трапилося?3) Хто з учнів був свідком дива у домі Яїра?