Дуже скоро цар Навуходоносор забув, що Бог Даниїла — єдиний істинний Бог. Він звелів виготовити золотого боввана, щоб усі вклонялися йому. Влаштували свято, запросили багато гостей, серед них і друзів Даниїла. Оголосили, що, коли заграє музика, всі мають упасти й вклонитися боввану, а хто цього не зробить, того кинуть до розжареної печі.Свято почалося, заграла музика, усі впали й вклонилися золотому боввану. Усі, окрім трьох юдейських юнаків. Слуги доповіли про це царю. Розлючений Навуходоносор наказав привести їх і висунув умову:— Або ви вклоняєтеся золотому боввану, або вас кинуть до розжареної печі! І який бог зможе тоді визволити вас із моїх рук?Але Шадрах, Мешах й Авед-Неґо сказали царю:— Бог наш, Якому ми служимо, сильний врятувати нас від розжареної печі й від твоїх рук звільнить. Та навіть якщо Він і не захоче цього зробити, то й тоді ми богам твоїм служити не будемо й золотому боввану не вклонимося!У відповідь на ці слова Навуходоносор звелів розпалити піч усемеро сильніше, ніж зазвичай. Найсильнішим воїнам наказав зв’язати трьох молодих людей і кинути їх у піч. Жар від печі був таким сильним, що спопелив тих воїнів, які кидали до печі Шадраха, Мешаха й Авед-Неґо. А три юнаки впали у піч зв’язаними.Цар спостерігав за тим, що відбувалося, і на превеликі жах і здивування побачив, що в печі відбувалося дещо незрозуміле. Він швидко підвівся й запитав своїх радників:– Чи не трьох зв’язаних мужів ми кинули до печі?– Так, — сказали ті.– Але я бачу, як четверо вільно ходять у вогні, цілі й неушкоджені! А четвертий на вигляд, як син Божий, — промовив Навуходоносор.Він підбіг до печі й крикнув:– Шадрахе, Мешахе й Авед-Неґо, раби Бога Всевишнього! Виходьте! Ідіть сюди!Тоді троє вийшли з вогню й підійшли до царя. Усі радники царя, які його оточували, побачили, що вогонь не обпалив ані волосинки на їхніх головах, одяг не обгорів, і навіть запаху вогню не було від них. Це велике диво, бо сильні воїни загинули, перебуваючи тільки перед гирлом печі.Навуходоносор же змушений був визнати всемогутність Бога, Якому вклонялися юдейські юнаки. Він чесно сказав:– Благословенний Бог Шадраха, Мешаха й Авед-Неґо, Який послав Свого ангела й звільнив Своїх рабів, які покладали на Нього надію. Вони готові були накласти своїм життям, але не стали служити й вклонятися жодному богу, окрім свого Бога!Навуходоносор повернув трьох друзів до виконання обов’язків, що передбачали їхні посади, і віддав їм належну шану.ЗАПИТАННЯ1) Яке повеління видав цар Навуходоносор?2) Чому друзі Даниїла відмовилися вклонятися золотому боввану?3) Як Бог урятував їх? 4) Що сказав Навуходоносор, побачивши їхній порятунок?