Після Всесвітнього потопу у синів Ноя — Сима, Хама та Яфета — народилося багато дітей та онуків. Варто зазначити, що люди жили вже не так довго, як до потопу. Якщо Ной прожив 950 років, то його син Сим уже 600 років, а син Сима, Арпахшед, майже 430 років.Але перед тим, як нащадки Ноя розселилися по різних землях, відбулася така подія. У Шинеарський край зі сходу прийшли люди. Усі вони говорили однією мовою. Та одного разу у них виник план, і вони сказали один одному:— Ходімо, наробимо цеглин та випалимо їх на вогні, аби побудувати місто й башту заввишки до небес. Таким чином, ми здобудемо собі ім’я, щоб не розсіятися по всій землі.Господь бачив пиху їхніх сердець. Він сказав:— Зійду Я до людей і змішаю їхню мову, тоді нічого не вийде з їхнього зухвалого й безглуздого плану.Умить люди перестали розуміти один одного, бо почали говорити різними мовами. Через це виникла така плутанина, що будівництво башти довелося призупинити.І розсіяв їх Господь по всій землі, тому й місто те отримало назву Вавилон, що означає «помішання».Отож, історія про Вавилонську башту пояснює появу різних мов після Всесвітнього потопу.ЗАПИТАННЯ1) Що люди захотіли зробити, щоб не розсіятися по всій землі?2) Чому у них нічого не вийшло?3) Що означає назва міста Вавилон?