Один із найближчих учнів Ісуса, Хома, не був із усіма, коли їм з’явився Господь і показав Свої рани. Наступного дня друзі захоплено розповідали йому про те, що сталося, але Хома тільки кивав.— Я не вірю вам, — сказав він. — Перед тим, як повірити у все це, мені треба самому торкнутися Його ран.Хому називають «невіруючим», бо він сказав, що не повірить, поки не побачить Ісуса. Хома хотів переконатися, вклавши палець у рани від цвяхів на руках Ісуса й руку в рану від списа в боку. Хомі, аби повірити, потрібні були вагомі докази.Через тиждень учні знову зібралися разом.Ісус, як і минулого разу, з’явився неочікувано.– Мир вам! — вітав Він їх.Після цього Ісус, звертаючись до Хоми й простягаючи йому руки, говорить:– Ось Мої рани, Хомо. Торкнися! Не будь невіруючим, але віруючим, довіряй Богові.Соромлячись свого невір’я й слів, сказаних раніше, бувши сповненим любові до воскреслого Спасителя, він упав до ніг Ісуса й вклонився Йому. Тремтливим голосом він вигукнув:– Господь мій і Бог мій!