Щойно ізраїльтяни пішли, як фараон уже пожалкував, що дозволив їм це.– Нам треба наздогнати їх! — наказав він своїм воїнам. — Повернемо їх і суворо покараємо.На двоколісних колісницях, у яких запрягли швидких коней, у супроводі лучників, що стояли на колісницях поряд із тими, хто кермував, єгиптяни кинулися у погоню.Ізраїлеві сини пішли в Ханаанський край. Бог Сам показував їм путь. Він ішов перед ними у стовпі хмари, але вночі стовп перетворювався на вогняний. Удень хмара захищала їх від спеки, а вночі вогняний стовп освітлював їм шлях. Коли хмара зупинялася, тоді за наказом Мойсея народ таборувався й відпочивав. Але щойно хмара починала рух, ізраїльтяни знову вирушали в дорогу.Так вони дійшли до Червоного моря й отаборилися на березі. Щойно вони поставили свої намети, як почули позаду шум і тупіт коней. Поглянувши в сторону Єгипту, вони побачили вдалині фараона й безліч його воїнів із колісницями й конями. Фараон переслідував їх, аби повернути в Єгипет.У заціпенінні дивилися вони на колісниці, які наближалися. Що робити? Попереду було море, позаду — фараон зі своїми воїнами. Ізраїльтяни дуже злякалися й почали дорікати Мойсею:– Навіщо ти привів нас помирати в пустелі? Краще нам бути в рабстві в єгиптян, ніж померти тут.Кажучи так, вони виявили невдячність, але Мойсей лагідно заспокоїв їх і сказав:– Не бійтеся! Побачите, як Господь сьогодні допоможе вам! Господь боротиметься за вас, а ви будьте спокійні! Аж тут сталося неймовірне. Стовп хмари, який упродовж дня перебував попереду табору ізраїльтян й указував їм шлях, перемістився і став між ізраїльтянами та єгипетським військом. Єгиптяни раптом побачили перед собою щільну хмару-стіну. Це збентежило їх, і фараон наказав почекати, доки хмара піде.Наскільки темною була ця хмара з боку єгиптян, настільки яскраво освітлювала вона шлях на боці Ізраїлевих синів. Страх ізраїльтян поволі відступав. Але що ж їм тепер робити? Усі дивилися на Мойсея, і тоді Бог сказав йому:– Підведи палицю й простягни руку твою на море, і пройдуть ізраїльтяни серед моря суходолом.Мойсей став на березі моря й підвів свою руку над водою. Море запінилося, здійнявся вітер, який робився дедалі сильнішим. Він дув так сильно, що зігнав воду вбік. Утворилася широка смуга суходолу посеред моря. Нарешті перед ними виник прохід, обабіч якого вода стояла високою стіною, яку утримував вітер. Бог звершив диво! До ізраїльтян повернулася мужність. Родина за родиною пішли вони за Мойсеєм, який першим ступав по вологому морському дну.Коли хмара повільно піднялася перед єгиптянами, вони почали квапити своїх коней. Побачивши дорогу, яка вела через море, вони стрімко кинулися по ній. Скоро колеса їхніх колісниць почали в’язнути у вологому піску, але фараон відчайдушно гнав своє військо вперед. Між тим усі ізраїльтяни вже досягли протилежного берега. Мойсей розвернувся до моря й опустив над ним свою палицю. Вітер миттю ущух, і морські води ринулися назад. Ізраїльтяни зціпеніло дивилися на море. Єгиптян уже не було видно, тільки декілька уламків колісниць плавало по воді.Ізраїльтяни всі як один тріумфували й разом із Мойсеєм заспівали врочисту пісню.– Господь сила моя і пісня моя! Він був мені на спасіння. Він Бог мій, тому я славитиму Його завжди!ЗАПИТАННЯ1) Чому єгиптяни почали переслідувати ізраїльтян?2) Як Господь зупинив військо фараона?3) Яким чином Господь змусив море розійтися?