Це було в один із днів, коли Ісуса оточувало дуже багато люду. Він говорив їм про Бога й Царство Боже, терпляче відповідав книжникам, які вигадували підступні й хитрі запитання, зціляв незліченну кількість хворих. Довкола Нього зібрався величезний натовп. Аж тут до Ісуса наблизилася ще одна група чоловіків і жінок із дітьми.– Зачекайте трохи, — сказав їм хтось із натовпу, — куди ви хочете пройти?— До Ісуса, — відповіла одна жінка, — нехай Він благословить наших дітей.– Дітей! — зневажливо вигукнув один із тих, хто стояв там.– Наче Ісус не має важливіших справ, як займатися з дітьми! Хіба ви не бачите, що там хворі, які чекають на зцілення? Хіба ви не чуєте, що Він говорить серйозні й важливі речі про Царство Боже? І тут ви зі своїми дітьми, навіть із новонародженими, які нічого у цьому не тямлять!– Дітям і не треба всього розуміти, але вони можуть зрозуміти, що Бог їх любить. І тому я хочу попросити Ісуса, аби Він…– Він же не марнуватиме дорогоцінні хвилини на дітей?!– Будь ласка, пропустіть нас!Гучність розмови посилювалась. Ісус звернув увагу на тих, хто сперечався, і сказав:– Пустіть дітей до Мене! Їм належить Царство Боже!Учні здивовано поглянули на Ісуса. Батьки з дітьми, зрадівши, протиснулися через натовп до Ісуса. Учні, відчувши якусь невпевненість, підійшли ближче, аби подивитися, що буде далі.Звернувшись до них, Ісус сказав:– Вірте Мені, хто не приймає Царства Божого, як дитя, той не ввійде в нього! Хто не приймає любов Божу так само довірливо, як діти, той не наслідує Небесного Царства.Потім Ісус почергово брав маленьких діток на руки й благословляв їх, а старших дітей благословляв, покладаючи на них руки.ЗАПИТАННЯ1) Чому учні не хотіли пустити дітей до Ісуса?2) Що мав на увазі Господь, коли сказав, що Царство Небесне належить дітям?