При дворі Навуходоносора жили кілька юдейських юнаків, нащадків царського й князівського родів. І цар мав особливий план щодо цих молодих людей. Він вирішив навчати юнаків упродовж трьох років, навчив халдейської мови й різних наук, аби згодом вони стали помічниками йому в управлінні величезною імперією. Звали юнаків Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. Та щоб нічого не нагадувало їм про їхнє юдейське походження, їм дали вавилонські імена: Валтасар, Шадрах, Мешах й Авед-Неґо.Друзі, перебуваючи у полоні, продовжували вірити й молитися своєму Богові. З самого початку, попри смертельну загрозу, вони вирішили не опоганюватися їжею й вином із царського столу.Бог благословив мужність і вірність молодих людей та дарував їм мудрість, знання й здібність до навчання, а також красу.Даниїл отримав від Бога особливий дар — за допомогою Духа Божого він міг тлумачити сни й видіння.Одного разу він витлумачив сон Навуходоносора, який ніхто не міг пояснити. Царя це вразило, але Даниїл сказав, що ця здібність — не його заслуга, цей дар йому дав Бог. Навуходоносор прославив істинного Бога, Якому вклонявся Даниїл.ЗАПИТАННЯ1) Кого цар Навуходоносор оселив у своєму палаці? Як їх звали?2) Який він мав план стосовно юнаків?3) Що вирішили юнаки?