Біля саду з’явився натовп. Люди освітлювали собі дорогу смолоскипами. Вони озброїлися мечами й списами, наче прийшли арештувати розбійника чи вбивцю. Здебільшого це були слуги первосвященників і фарисеїв, а очолював їх Юда, один із учнів Христа.– Кого ви шукаєте? — запитав Ісус.– Ісуса з Назарета, — почулася відповідь із натовпу. Ісус сказав:– Це Я.Юда наперед умовився із тими, хто йшов узяти Ісуса:«Аби не було плутанини, я поцілую Вчителя на знак вітання. З цього ви зрозумієте, Кого слід арештувати».Коли Юда підійшов до Ісуса, Той тихо сказав йому:– Зраджуєш Мене поцілунком, Мій друже?Ці слова вкололи Юду в саме серце, та все ж він поцілував Господа. Цієї хвилі слуги первосвященників кинулися вперед і схопили Ісуса.– Чому ви берете Мене тут серед ночі? Адже Я щодня бував у храмі, і ви не брали Мене, — сказав Ісус і дозволив їм зв’язати Себе, не чинячи жодного спротиву.Учні, побачивши, як відводять Учителя, злякано повтікали.У супроводі ворогів Ісуса відвели в Єрусалим, де на Нього чекав смертний вирок.ЗАПИТАННЯ1) Хто ще, окрім Ісуса й учнів, цієї ночі прийшов у Гетсиманський сад?2) Що зробив Юда, підійшовши до Ісуса?3) Чому Ісус не чинив спротиву під час арешту?